|
Самійло Немирич (1993 Двері, котрі насправді є) |
|
|
|
Автор: Administrator
|
|
05.03.08 |
|
Самійло Немирич Слова: Юрій Андрухович
Музика: Плач Єремії Вчора був ти герой одягався у плащ їздив кіньми і саньми співав пияцьки нині сівши у вежу ридай пропащ згвалтувавши дівча що розносило пляцки Може сп'яну а може скосив тебе шиз я не бачу причин для такого лайдацтва тож лежи в ланцюгах лунко кинутий вниз ти що пив і гуляв і мав купу багацтва Мав півміста друзяк і півміста курвів розважався магнацьки цицьки мав і цяцьки та знеславив себе і родину і львів і дівча і курвів і вітчизну і пляцки Ти тепер найостанніший князь волоцюг за невинне дівча що не з'їло б і муху цокоти у пітьмі і лижи свій ланцюг і лежи мов лантух окаянний свинтуху Недостоєн єси щоб кишки твої псам запитає суддя та не в янка чи в яцка а у тебе хоча ти не відаєш сам чи дівчини хотів чи хотів її пляцка Чи кохання хотів що неторкане ще пропливає над ринком де рила і туші ну бо що це за світ і куди він тече коли в ньому лиш тюрми і вежі й катуші Якось так воно все у глибокій дірі і на Бога на чорта те личенько біле от хіба що лишень упирі і щурі і на цьому амінь Бідолашний Дебіле
|