Плач Єремії та Тарас Чубай : український рок

11 липня. Ранок. Привокзальна площа у Львові наповнюється людьми з наплічниками, котрих таксисти чомусь приймають за поляків, хоча вони є пасажирами київського експресу № 91. На вулиці холодно, падає дощ. «Ранок і без того пора сум'яття», як сказав би класик, а тут ще й погода підводить. Сховавшись під навісом літнього кафе «Жлоболонь», шукаємо маршрутку в бік Мостисьок. Маршрутка знаходиться миттєво. Водій обіцяє за 15 грн довезти нас до прикордонного села Шегині, де, за його словами, на гостей вже чекають фестивальні «газелі».

 

продовження http://sumno.com/reportage/misiyu-vykonano/